Доступ до належних санітарних умов є одним із прав людини і поширюється на кожного. Санітарні послуги та засоби, а особливо об'єкти на місцях та санітарне обладнання користувача, надто часто проєктуються стандартним чином, без урахування різноманітності потреб різних груп користувачів. Особливо на етапі швидкого реагування, коли час і гроші є обмежуючими факторами, кращим варіантом є прості, уніфіковані та легкі у реалізації проекти. Однак у будь-якій потерпілій громаді існує широкий спектр різних можливостей і потреб. Отже, якщо цей діапазон можливостей і потреб не буде належним чином враховано на етапі оцінки, планування та проєктування, люди будуть позбавлені можливості користуватися санітарно-гігієнічними спорудами та послугами.

Інклюзивний та справедливий (або універсальний) підхід до проєктування розглядає різноманітність людей як нормальну частину будь-якого суспільства, де потреби та права різних груп та індивідів мають однакову цінність та належним чином збалансовані. Інклюзивний підхід спрямований на виявлення та усунення потенційних бар’єрів і створення об’єктів і середовища, які можуть використовуватися всіма, незалежно від віку, статі, захворювання чи інвалідності. Це допомагає покращити почуття власної гідності та впевненості в собі, здоров’я та благополуччя, підтримує осіб, які здійснюють догляд, та протидіє непорозумінню та невігластву. Часто для того, щоб зробити санітарні об'єкти інклюзивнішими, потрібна лише незначна адаптація або вдосконалення конструкції. Якщо це розглядати на стадії проєктування, додаткові витрати в розмірі 3–7 % сприяють створенню безбар'єрних систем.

Для того, щоб забезпечити інклюзивність, при проєктуванні санітарних об'єктів необхідно адекватно враховувати всі потенційні групи користувачів. До них відносяться люди з тривалими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, люди з обмеженою мобільністю, люди різного віку, хворі чи травмовані, діти, вагітні, жінки та дівчата з особливими вимогами щодо безпеки та безпечного дотримання менструальної гігієни та інші. Люди можуть одночасно належати до різних груп користувачів (взаємообумовленість), а деякі потенційні групи користувачів можуть бути прихованими або менш помітними. Тому дуже важливо визначити групи користувачів та їхні потенційні бар'єри вже на етапі початкового оцінювання X.1. Важливо, щоб об’єкти будувались з урахуванням інтересів зацікавлених осіб, і з ними слід консультуватися та активно залучати їх до подальшого процесу розробки та реалізації програми.  В залежності від очікувань користувачів, реалізація, адаптація та проєктні покращення можуть включати:

Оцінка та моніторинг

• Збір даних від кожної групи користувачів та забезпечення розподілу даних за статтю, віком і, якщо можливо, типом порушень.
• Проведення фокус-груп та інших прямих консультацій із залученням усіх відповідних груп користувачів у групах, розділених за статтю, з підготовленими посередниками тієї ж статі, що й члени групи.
• Консультування різних груп користувачів щодо їхніх потреб, з метою інформування про місцезнаходження, доступність, зовнішній вигляд та використання всіх санітарних послуг та об'єктів.
• Залучення організацій людей з обмеженими можливостями та організацій людей похилого віку до реагування на санітарні умови та звернень за консультацією до спеціалізованих організацій щодо того, як забезпечити доступність санітарних приміщень.
• Забезпечення того, щоб усі відповідні групи користувачів були представлені в громадських комітетах з WASH та в оцінюванні програми WASH.
• Навчання персоналу, соціальних працівників та партнерів з інклюзивного проєктування щодо поінформованості про інвалідність та вік, а також розуміння специфічних потреб різних груп користувачів.
• Моніторинг санітарних заходів для забезпечення включення всіх груп користувачів.

Планування наявності доступних санітарно-мийних засобів

• Розгляд питання про те, що мінімум 15% усіх громадських вбиралень мають бути інклюзивними, а інші вбиральні мають бути побудовані як безбар'єрні та максимально доступні.
• Розгляд окремих інклюзивних туалетів у блоках туалетів.
• Забезпечення того, щоб усі доступні об'єкти були позначені великими символами доступу.

Доступ до об’єкту

• Зведення до мінімуму віддаленості громадських або спільних приміщень до будинків і притулків. Розміщення доступних санітарних приміщень і притулків таким чином, щоб люди з фізичними обмеженнями, обмеженою мобільністю або проблемами безпеки могли розміщуватися поблизу доступних вбиралень та інших об’єктів WASH.
• Покращення доступу до громадських об'єктів за рахунок ширших доріжок, ухилу з перилами або сходів, доріжок з мотузками або вказівників на поверхні землі та додаткових орієнтирів для людей із порушеннями зору.
• Забезпечення пандусів з невеликим ухилом (не більше 1 одиниці висоти на 12 одиниць довжини) з мінімальною шириною близько 1,5 м і поручнями з кожного боку (бажано з обох) та бічних бордюрів.
• Встановлення яскраво забарвлених візуальних знаків, що вказують на доступні заклади громадського або спільного користування.
• Надання мобільних або побутових пристроїв, таких як піддони, горщики, відра, пакети або підгузки для людей з обмеженими можливостями, людей з нетриманням сечі або людей, прикутих до ліжка.
• Забезпечення того, щоб усі небезпечні зони були позначені та огороджені.

Вхід та пересування всередині закладу

• Рекомендована площа перехідного або пересувного туалету під час початкового етапу ліквідації наслідків надзвичайної ситуації становить щонайменше 120 × 120 см, а в ідеалі – 180 × 180 см.
• Для людей, які пересуваються на інвалідних візках, вхідна зона має бути достатньо великою, щоб можна було маневрувати, і повинна мати достатньо місця для відкриття дверей. Різниця в рівні підлоги між зовнішнім і внутрішнім приміщеннями повинна бути мінімальною.
• Двері повинні мати ширину щонайменше 90 см і відкриватися назовні за допомогою великої ручки з важелем (без круглої ручки) і мотузки або засувки з внутрішньої сторони, щоб можна було закрити двері та надійно зафіксувати їх.
• Замки повинні бути простими у використанні для людей із утрудненим захопленням, наприклад, можна використовувати металевий або дерев'яний ригель, що ковзає або обертається.
• Місця всередині вбиральні має бути достатньо для маневру на інвалідному візку з розворотом близько 1,5 м (залежно від моделей інвалідних візків, перевірте розміри та форми інвалідних візків у зонах надзвичайних ситуацій) та 1м простору до вбиральні для перенесення. Крім того, необхідно передбачити місце для опікуна.
• Поверхні повинні бути неслизькими.

Користування закладом

• Забезпечення поручня або мотузки для підтримки під час сидіння/присідання та вставання. Поручні повинні бути встановлені на висоті приблизно 80 см від підлоги і бути достатньо міцними, щоб витримувати вагу тіла.
• Забезпечення доступних пристроїв для миття рук (досяжна висота, прості у використанні крани, для людей із обмеженим захопленням/силою) та розміщення доступних місць для миття рук поблизу доступних вбиралень.
• Надання стаціонарних або рухомих сидінь і допоміжних засобів для сидіння (комодний стілець, стілець/табурет з отвором, сидіння, яке можна чистити, нерухоме або знімне, різні розміри для дітей/дорослих).
• Сидіння або тип вбиральні можуть мати різну форму відповідно до звичаїв і звичок, і їх слід вибирати після консультації з зацікавленим населенням, включаючи людей з обмеженими можливостями.

Поширення інформації

• Забезпечення поширення всієї відповідної інформації щодо WASH та повідомлень з пропаганди гігієни з використанням відповідних різноманітних засобів комунікації (наприклад, використовуючи великий шрифт, гучномовці, просту мову, ілюстрацій).

Гендерно-орієнтовне проєктування

Адаптації та вдосконалення проєктів для того, щоб зробити санітарно-гігієнічні об'єкти більш дружніми до гендерної проблематики та управління менструальною гігієною, включають:

• Громадські або загальні приміщення, які є доступними, доглянутими та розділеними за статтю
• Забезпечення приватності та безпеки (вбиральні з міцними стінами, двері, що замикаються, покриття даху в районах з терасованими схилами, освітлення вночі, екранувальні блоки)
• Доступ до постійних поставок прийнятних на місцевому рівні матеріалів для менструальної гігієни, включаючи інформацію про правильне використання (придатні, доступні за ціною, виготовлені місцевим постачальником, якщо це можливо). Якщо вони не придатні для повторного використання, необхідно передбачити та повідомити про правильні варіанти утилізації.
• Наявність контейнерів для утилізації матеріалів менструальної гігієни
• Наявність умивальників з водою та милом усередині кабіни та/або можливості для непомітного прання та сушіння багаторазових менструальних гігієнічних засобів із непомітним зливом, щоб воду з менструальною кров'ю не було помітно.

Культурно-прийнятне проєктування

Під час проєктування та впровадження санітарної інфраструктури особливу увагу необхідно приділяти культурно прийнятному проєктуванню об’єктів інфраструктури. Це особливо актуально, якщо разом мешкають представники різних культурних, етнічних та/або релігійних груп. Люди мають право вибору користуватися туалетом чи ні, і можуть не використовувати його, якщо це вважається неприйнятним, незручним або не відповідає звичаям та звичкам користувача. Тому при проєктуванні з урахуванням культурних особливостей слід враховувати такі аспекти, як відповідне санітарне обладнання користувача (сидячи чи присідаючи), різновид матеріалу для очищення анусу, який користувачі вважають прийнятним (наприклад, туалетний папір, вода, палички або каміння), гендерні аспекти та приватність (наприклад, поділ об’єктів за статтю для жінок і чоловіків), те, що різні культурні групи можуть не захотіти використовувати одні й ті самі вбиральні або існують певні табу, пов’язані з використанням туалету, поводженням з відходами або можливістю повторного використання. Культурні переконання та норми також можуть вплинути на розташування (люди можуть не захотіти, щоб їх бачили, коли ходять в туалет) і орієнтацію приміщень (наприклад, релігійні правила, згідно з якими туалет повинен бути звернений у бік від місця молитви) і можуть обмежувати варіанти технологій (наприклад, технології, орієнтовані на повторне використання, можуть не розглядатися в умовах, де обробка та повторне використання екскрементів культурно неприйнятні або впровадження пісуарів у мусульманських суспільствах може бути неможливим). Проблеми, пов’язані з культурою, можуть бути різноманітними, і їх потрібно вирішувати на етапі оцінювання X.1, щоб зрозуміти та адекватно відреагувати на потреби, звички та практики людей.