Забезпечуючи санітарно-технічні рішення в надзвичайних ситуаціях, особливу увагу слід приділяти безпечному поводженню з дитячими фекаліями. Дитячі фекалії, як правило, більш небезпечні, ніж фекалії дорослих, оскільки інфекції, пов’язані з екскрементами, зазвичай більш поширені серед дітей, з більшою поширеністю діареї та гельмінтних інфекцій, що передаються через ґрунт. Імунна система дитини розвивається протягом кількох років, і дитячий організм може не виробити необхідних антитіл. Крім того, малюки та маленькі діти часто не можуть повністю контролювати свою дефекацію, і діти можуть випорожнюватися в місцях, де інші діти можуть заразитися (наприклад, на землі, де діти грають, діти можуть засовувати забруднені пальці/предмети до рота). Тому діти більш чутливі до захворювань, які передаються фекально-оральним шляхом. Це може призвести до недоїдання, затримки росту та зниження когнітивних здібностей. На жаль, дитячі фекалії часто вважаються менш шкідливими, і тому часто не збираються належним чином або не утилізуються у безпечний спосіб. Крім того, діти часто не користуються туалетом через свій вік, стадію фізичного розвитку або з міркуваннь безпеки батьків. Вони можуть боятися користуватися туалетом через страх впасти, неприємний запах або страх темних приміщень. Отже, вирішення проблем управління дитячими екскрементами включає розгляд наступних компонентів з урахуванням конкретних умов:

Інфраструктура: Санітарно-технічні заходи повинні враховувати особливі потреби дітей. Зокрема, громадські чи загальні туалети повинні розташовуватися близько до домогосподарств, мати належне освітлення та бути забезпечені зручним обладнанням для дітей, таким як менші чаші або отвори для сидіння навпочіпки. Кабінка туалету має бути достатньо великою, щоб у ній могли знаходитися батьки або вихователь разом із дитиною. Дитячий туалет може бути додатково прикрашений барвистими малюнками, зручними для дітей, та повідомленнями з питань гігієни у вигляді картинок.

Непродовольчі товари: Для малюків та маленьких дітей необхідно передбачити можливість надання відповідних за віком продуктів для локалізації фекалій, таких як підгузки, пелюшки та горщики. Якщо використовуються одноразові підгузки або пелюшки, необхідно передбачити адекватну систему збирання та захоронення (включно з пропагандою гігієни) з подальшою можливістю утилізації чи переробки. Альтернативою можуть бути підгузки, які можна прати. Якщо використовуються горщики, дитячі фекалії можна викинути або змити в унітаз, а потім помити горщик з милом або дезінфікуючим засобом.

Просування гігієни: Заходи з просування гігієни X.12 щодо дитячих фекалій включають надання інформації та навчання батьків та осіб, які здійснюють догляд, щодо безпечних варіантів захоронення, навчання дітей користуванню туалетом, практиці прання, а також активну пропаганду для запобігання нерозбірливому випорожненню та забрудненню домогосподарств дитячими фекаліями. Просування гігієни включає повідомлення на тему гігієни про важливість миття рук з милом після контакту з дитячими екскрементами та миття дитини після дефекації. Це також може включати заклик до очищення вже забрудненого середовища за допомогою лопат або інших інструментів, щоб уникнути прямого контакту з дитячими екскрементами.