Вибір найбільш відповідної технології водопостачання для конкретного контексту є складним завданням і вимагає технічних та аналітичних навичок. Відбір має ґрунтуватися на оцінці, яка включає широкий діапазон даних, зібраних під час опитувань на польовому рівні (див. X.1–X.4). Ключові критерії прийняття рішення мають на меті дати загальні вказівки в процесі вибору технології та в загальному проекті системи водопостачання. Набір критеріїв прийняття рішення представлений у кожному з інформаційних листів із технологією.
1. Етап реагування
Вказує для якого етапу реагування технології є доречними (за умови, що вони будуть будуватися з нуля). Їх доречність характеризується трьома етапами реагування: гострий етап реагування, стабілізація та відновлення. Визначення того, чи технологія підходить для певного етапу реагування, відбувається з використанням зірочок (дві зірочки: підходить, одна зірочка: не дуже підходить, жодної зірочки: не підходить). Рішення щодо доречності ухвалюється на основі порівняння різних технологій, зокрема, з огляду на придатність, швидкість впровадження та матеріальні вимоги. Саме читачам посібника ухвалювати рішення щодо етапу реагування в їхній конкретній ситуації.
2. Рівень застосування
Рівень застосування описує різні просторові рівні та масштаб, для яких технологія є найбільш доречною. Він ділиться на такі підрівні:
Домогосподарство (одна установка, яка обслуговує від одного до кількох окремих домогосподарств)
Район (одна установка, яка обслуговує від кількох до кількох сотень домогосподарств)
Місто (одна установка, яка обслуговує весь населений пункт, табір чи район)
Зазначення того, чи технологія підходить на конкретному просторовому рівні, відбувається з використанням зірочок (дві зірочки: підходить, одна зірочка: не дуже підходить, жодної зірочки: не підходить). Саме читачам посібника ухвалювати рішення щодо рівня застосування в їхній конкретній ситуації.
3. Рівень управління
Рівень управління окреслює те, на кому лежить основна відповідальність за експлуатацію та обслуговування конкретної технології:
Домогосподарство: окреме домогосподарство може виконувати всі завдання, пов’язані з експлуатацією та обслуговуванням
Спільний: група користувачів визначає особу чи комітет, відповідальний за експлуатацію та обслуговування від імені всіх користувачів
Суспільний/державний: уряд, інституція чи приватна установа, де об’єкт, відповідальний за управління установкою, бере всю відповідальність за експлуатацію та обслуговування
Зазначення доречності кожного з рівнів управління відбувається з використанням зірочок (дві зірочки: підходить, одна зірочка: не дуже підходить, жодної зірочки: не підходить).
4. Завдання/Ключові риси
У цьому розділі дається чітке зазначення основних рис і функцій конкретних технологій. Він також дає загальні рекомендації щодо проведення безпосереднього оцінювання і класифікації технологій та їх доречності для передбаченого застосування чи контексту.
5. Наявність технології чи компонентів на місцевому рівні
У цьому розділі зазначено, якою мірою ймовірно можна отримати доступ до технології та її компонентів/матеріалів на місцевому рівні та чи їх потрібно завозити ззовні. Зазначення наявності відповідної технології на місцевому рівні відбувається з використанням зірочок (три зірочки: висока наявність, дві зірочки: помірна наявність, одна зірочка: низька наявність або відсутня). Висока наявність на місцевому рівні означає, що технологію чи її компоненти можна легко отримати всередині країни. Помірна наявність на місцевому рівні означає, що деякі матеріали чи компоненти можна легко отримати, проте деякі компоненти може бути складніше знайти. Низька наявність на місцевому рівні означає, що більшість чи всі компоненти технології потрібно замовляти ззовні, та ймовірно вони не будуть доступними всередині країни.
6. Технічна складність
У цьому розділі представлений огляд технічної складності кожної з технологій, що означає рівень технічних експертних знань, необхідних для впровадження, функціонування, обслуговування та підтримки даної технології. Це може допомогти із плануванням у випадках, коли навички і можливості обмежені або тимчасово недоступні. Зазначення технічної складності відповідної технології відбувається з використанням зірочок (три зірочки: висока складність, дві зірочки: помірна складність, одна зірочка: низька складність). Низька технічна складність означає, що для впровадження, функціонування і підтримки чи ремонту технології потрібні лише мінімальні технічні навички і прості інструменти, що можуть робити непрофесіонали та ремісники. Середня технічна складність означає, що для впровадження, експлуатації та обслуговування, або для ремонту необхідні певні навички та інструменти. У цьому випадку для проєктування, експлуатації та обслуговування необхідні вправні ремісники або інженери. Висока технічна складність означає, що для впровадження, експлуатації та обслуговування технології у сталий спосіб потрібен досвідчений фахівець, наприклад, кваліфікований інженер. Поділ на категорії ґрунтується на порівняльному підході до різних технологій та не розглядається в абсолютних величинах.
7. Рівень готовності
У цьому розділі представлений огляд рівня готовності кожної з технологій із зазначенням того, чи була технологія перевірена і протестована на різних етапах реагування та чи була технологія запроваджена впродовж достатнього періоду часу для того, щоб можна було говорити про наявність необхідного досвіду щодо її впровадження, використання, експлуатації та обслуговування. Зазначення рівня готовності відповідної технології відбувається з використанням зірочок (три зірочки: висока готовність, дві зірочки: помірна готовність, одна зірочка: низька готовність).
8. Проєктні міркування
У цьому розділі описуються загальні та ключові проєктні міркування, у тому числі загальний розмір та вимоги щодо простору. Цей розділ не описує детальні параметри проєкту для повноцінного будівництва технології, а натомість дає загальне уявлення про аспекти, на які потрібно зважати, а також про основні потенційні недоліки, про які потрібно пам’ятати у процесі проєктування технології. Цей розділ допомагає читачам посібника зрозуміти технічний проєкт та складність відповідної технології.
9. Матеріали
У цьому розділі перелічені різні матеріали та обладнання, необхідні для будівництва, експлуатації та обслуговування відповідної технології. Він зазначає, чи ймовірно будуть матеріали доступні на місцевому рівні та чи їх можна буде отримати (наприклад, деревина та цегла) або ж чи матеріали потрібно буде імпортувати, чи вони вимагають особливого виробництва, що значно затягне процес впровадження в умовах надзвичайної ситуації. Розділ про матеріали також зазначає, чи технологію може бути виготовлено заздалегідь як вже готову цілу одиницю із метою пришвидшення процесу впровадження.
10. Придатність
Придатність описує контекст, в якому технологія є найбільш доречною. Цей розділ зазначає придатність технології з огляду на вид середовища із розрізненням між сільськими і міськими та короткостроковими і довгостроковими поселеннями. Він описує етапи реагування, на яких можна впроваджувати технологію, і потенціал щодо відтворення, масштабування та швидкості її впровадження. Інші фізичні аспекти щодо застосування технології також перелічені в цьому розділі, включаючи необхідні умови стосовно ґрунту, наявності води та врахування горизонтів підземних вод (у тому числі види та характеристики водних горизонтів). У цьому розділі також міститься інформація про резильєнтність (здатність вистояти у разі майбутніх стихійних лих) технології та її схильність підпадати під дію змін клімату, а також потенціал щодо модернізації та/або розширення вже існуючих об’єктів.
11. Експлуатація та обслуговування
Кожна з технологій потребує експлуатації та обслуговування, особливо якщо вона використовується впродовж тривалого періоду часу. Тому під час початкового планування потрібно зважати на це, особливо з огляду на те, що багато технологій не працюють через відсутність належної експлуатації та обслуговування. У цьому розділі перелічені основні операційні завдання, які потрібно враховувати, та обслуговування, необхідне для гарантування довгострокового функціонування. Цей розділ розрізняє окремі навички щодо експлуатації та обслуговування та окреслює частоту, з якою потрібно виконувати завдання щодо обслуговування, а також період часу, необхідний для запуску та обслуговування технології. У цьому розділі також поданий список потенційних зловживань та недоліків, про які варто пам’ятати.
12. Здоров’я та безпека
Більшість технологій із водопостачання пов’язані з роздумами щодо здоров’я і безпеки. Міркування чи ризики щодо здоров’я, описані в цьому розділі, потрібно враховувати під час планування із метою зменшення негативного впливу для здоров’я у місцевій громаді та серед персоналу. У цьому розділі також описуються загальні процедури управління ризиками, які потенційно можуть виключити технологію із використання, якщо не можливо гарантувати безпеку. Коли це доречно, перелічується особисте захисне обладнання, необхідне для того, щоб гарантувати особисту безпеку. Цей розділ також надає інформацію про потенціал технології щодо зменшення вмісту патогенів у воді (показники логарифмічного зменшення).
13. Витрати
Із кожною технологією пов’язані витрати на будівництво, експлуатацію, обслуговування і управління, у тому числі отримані в результаті витрати на інші технології у ланцюзі водопостачання. Оскільки витрати варіюються залежно від географічного розташування і не можуть бути описані в абсолютних величинах, у цьому розділі представлені основні елементи витрат, пов’язані з технологією, та за можливості діапазон цін, що дозволяє підрахувати початкову орієнтовну вартість. Попри те, що часто на початку надзвичайної ситуації є гроші на капітальні інвестиції (CAPEX), із часом така наявність суттєво зменшується. Тому при відборі технологій потрібно зважати на те, як досягнути найнижчих можливих операційних витрат (OPEX) для довгострокових рішень (> 6 місяців) та/або запровадити послуги, які будуть продовжувати функціонувати після гострого етапу реагування, наприклад, шляхом запровадження заходів із відшкодування витрат або посилення місцевих управлінських можливостей.
14. Соціальні та екологічні міркування
Соціальні міркування є важливими при ухваленні рішення щодо конкретних технологій водопостачання, особливо на рівні користувачів. Існують потенційні культурні табу, вподобання користувачів та звички, а також місцеві фактори, які може бути складно, неможливо або недоречно змінювати. Технологія водопостачання (а також вода, яку вона постачає) має бути прийнятою/прийнятною для користувачів та персоналу, який експлуатує та обслуговує її. Екологічні міркування включають вплив запропонованої до вибору технології на місцеве навколишнє середовище, викиди парникових газів загалом та її потенціал щодо погіршення чи пом’якшення впливу змін клімату.
15. Сильні та слабкі сторони
Цей розділ стисло окреслює основні сильні та слабкі сторони і таким чином допомагає у процесі ухвалення рішень. Слабкі сторони технології можуть вказувати на те, що існуючий критерій щодо виключення робить технологію непридатною для певного контексту. Як сильні, так і слабкі сторони можуть ефективно ставати інформативним наповненням для рішень користувачів і всіх осіб, залучених до планування і впровадження системи водопостачання.
16. Використані та додаткові джерела інформації
Цей розділ дає користувачам посилання на певні сторінки детального списку бібліографії, представленої в додатку посібника. Бібліографія – це підбірка найбільш доречних публікацій про водопостачання, відсортованих за розділами, разом із коротким описом кожної вказаної публікації. Користувачі можуть користуватися списком публікацій для пошуку відповідної додаткової інформації (наприклад, рекомендації щодо проєктування, дослідження, практичні приклади) про конкретні технології.
